Інсульт: життя до і після
Інсульт: життя "до" і "після".
Майже кожна людина в світі хоча б раз у житті чула це справді страшне й гнітюче слово. Деякі знають, що воно означає, але для хворих на цю важку хворобу, їхніх родичів і близьких людей діагноз "інсульт" проводить у житті чітку межу: "до" і "після"
Інсульт належить до найважчіших і життєзагрозливих станів - він щорічно змінює мільйони доль, забираючи в пацієнтів пам'ять, мовлення й простоту рухів. Летальний наслідок спіткає чверть хворих, ще чверть них назавжди залишаються інвалідами І групи.
Важливо швидко реагувати.
Якщо Ви помічаєте поведінкові зміни у людини - родича, друга, сусіда, перехожого, якщо вона втрачає свідомість, або поводиться незвично, дезорієнтована в просторі та в собі (не знає, де перебуває, що сталося, не пам'ятає, як її звуть і де вона живе), або скаржиться на запаморочення, подвоєння в очах, нудоту й слабість у руках чи ногах, то необхідно негайно викликати швидку допомогу.
Річ у тому, що при ішемічному інсульті у головному мозку виникають дві характерні ділянки: зона некрозу з незворотними змінами - фактично мертвими нервовими клітинами, і так звана зона пенумбри (напівтіні), де нейрони структурно збережені, але сильно "голодують" від недостатку кисню й поступово формується їхня функціональна недостатність.
Незворотні зміни формуються дуже швидко - упродовж кількох хвилин, а ось нейроцити в зоні ішемічної напівтіні залишаються життєздатними кілька годин. Тому саме вони - головна мішень для лікарів у перші постінсультні години й дні, адже їх можна врятувати. Тому, чим швидше доставлений пацієнт у стаціонар, тим більше в нього шансів вижити й зберегти життєво важливі функції організму.
Види захворювання:
За механізмом розвитку й морфологічними змінами розрізняють інсульт ішемічний і геморагічний, з яких останній зазвичай протікає набагато важче, але трапляється лише в 10% усіх випадків гострих порушень мозкового кровообігу.
Ішемічний інсульт - різке зменшення поступання крові в будь-яку ділянку головного мозку з виникненням зони ішемії. Зону ішемії, де всі нейрони загинули, називають інфарктом мозку. За збереження й реанімацію цієї зони й йде боротьба в перші 3 години після початку інсульту.
Геморагічний інсульт - розрив судини внаслідок патології її стінки, наприклад, аневризми (виснаження й випинання), часто при різкому підвищенні артеріального тиску. У результаті відбувається крововилив у головний мозок, виникає гематома, яка тиснула на речовину мозку й порушує роботу якої-небудь його ділянки.
Поставити діагноз інсульту для невролога неважко: лікар за симптомами й по зовнішньому обстеженню може визначити не лише наявність захворювання, але й попередньо сказати, яка частина мозку пошкоджена.
Методи діагностування:
Свій попередній діагноз лікар завжди підтверджує спеціальними дослідженнями: комп'ютерна або магнітно-резонансна томографія (КТ і МРТ) голови, ультразвуковим дуплексним скануванням внутрішньочерепних і брахіоцефальних артерій, МР-ангіографією, електрокардіограмою й ехокардіографією. Мета цих діагностичних заходів - чітко сформулювати діагноз для визначення подальшої тактики лікування хворого в гострому періоді, встановлення й усунення причини інсульту, а також для створення індивідуальної програми профілактики повторних порушень мозкового кровообігу.